Євген завжди був життєрадісним, добрим і працьовитим. Він знайшов своє щастя у Геніївці, де став турботливим чоловіком і батьком. Коли почалася війна, він не зміг стояти осторонь. Возив гуманітарну допомогу з заходу на схід, а потім став до війська. Солдат штурмового підрозділу з позивним «Балу» з
Віталію навіки залишиться 39…
Серце Військового зупинилося 1 березня 2025 року.
Вічна та світла пам’ять Захиснику. Щирі співчуття рідним й близьким. Герої не вмирають.
У травні 2025 року водій Златопільського хлібозаводу Юрій Щербина вирішив, що більше не може стояти осторонь. Раніше він щодня доставляв хліб на передову — тим, хто тримав небо над нашими домівками. Та зрештою сам став одним із них.
Юрій добровільно пішов служити, ставши солдатом і майстром