Назавжди зупинилося серце Воїна та музиканта зі Зміївщини — Юрія Пилипенко

12 липня на 62 році життя зупинилося серце Юрія Пилипенко — захисника, музиканта, світлої й щирої людини. Він назавжди залишиться у пам’яті Зміївської громади.
Юрій народився у селищі Зідьки. Все життя провів у Зміївській громаді, останні два десятиліття мешкав у селі Велика Гомільша. З ранніх років його серце належало музиці — він володів багатьма інструментами, але особливе місце займали барабани. Саме з ними Юрій став душею легендарного гурту «Трансмісія» — колективу, добре знаного не лише на Зміївщині, а й далеко за її межами. Музиканти були учасниками багатьох місцевих фестивалів і свят, несучи радість, ритм і тепло людям.
Навіть коли гурт припинив існування, Юрій не полишив справу життя. Він підтримував молодих виконавців, допомагав музичній школі, надихав, навчав і завжди знаходив слова підтримки для тих, хто тільки ставав на шлях музики. У ньому гармонійно поєднувалися м’якість творчої душі й твердий внутрішній стрижень.
Таким він був і у військовій формі. Ще у молодості Юрій відслужив строкову службу, але справжнє випробування прийшло в 2022-му. Попри вік, він добровільно став до лав захисників України. Рідні просили зостатися вдома — та він не міг.
Юрій пройшов через пекло: Харківський напрямок, Донеччина, Бахмут. Його побратими згадують, як він рятував життя інших, виносив поранених із-під вогню — іноді буквально на руках. Був на передовій, на «нулі», завжди надійний, досвідчений, впевнений. Воїн із великої літери.
У січні 2024 його було демобілізовано. Він повернувся додому, але лишався у строю серцем — підтримував побратимів, допомагав усім, чим міг.
Юрія знали й любили. Бо він був щирим, життєрадісним, світлим. Любив музику, родину, Україну. Поруч із ним завжди була дружина, доньки, онука — його опора і любов.
Юрій Пилипенко — музикант, воїн, батько, друг, українець. Той, хто дарував ритм життю — і на сцені, і в бою.
Вічна та світла памʼять