Хвилина мовчання...

Сьогодні, 19 жовтня, — день болю для двох родин, день пам’яті двох наших земляків, справжніх синів України.
День, коли три роки тому загинув Володимир Горчаков, і два роки тому — Сергій Гуляєв.
Два воїни. Дві долі. Два серця, що билися за життя і свободу України.
Назавжди 36…
Згадаймо нашого земляка, Героя, командира кулеметного взводу Володимира Горчакова.
Володимир навчався в Шелудьківському ліцеї, а згодом — у Харківському університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Служив у Збройних Силах України, працював на підприємстві «Елкор», знову повернувся до служби — бо серце військового не може стояти осторонь, коли країна потребує.
З березня 2022 року — командир кулеметного взводу 3-ї стрілецької роти в/ч А4454.
Загинув 19 жовтня 2022 року під час виконання службових обов’язків у селі Стінки на Донеччині.
Його героїзм, самовідданість і мужність назавжди залишаться у пам’яті побратимів і земляків.
Навіки 44… 19 жовтня 2023 року у бою за Україну загинув Сергій Гуляєв — світла, добра, щира людина, яку знали і поважали у рідному Змієві.
Доброволець. Захисник. Побратим.
Понад 111 днів тримав оборону міста Бахмут, був прикладом стійкості й мужності.
Вдома на нього чекали кохана дружина, двоє синів, матуся і брат.
З початку повномасштабного вторгнення Сергій став до лав оборони Харкова, а потім — Збройних Сил України.
Позивний «Гуляй» — символ мужності й вірності присязі до останнього подиху.
Вічна пам’ять і шана кожному, хто тримав небо над Україною.
Хай спочивають у вічній славі, а ми — житимемо, пам’ятаючи їхній подвиг.
Слава Україні! Героям Слава!