ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Кажуть, час лікує…
Та є дні, коли він лише повертає біль.
Сьогодні — саме такий день.
27 жовтня — день, коли перестало битися серце нашого земляка,
молодшого сержанта Сергія Плешкова.
Йому було всього тридцять.
Він жив і працював у Змієві, навчався у Зміївському ліцеї №1. Любив життя, риболовлю, друзів, родину.
У 2018-му зустрів своє кохання, створив сім’ю. Був гарним чоловіком, турботливим татом —для донечки й сина.
Коли прийшла війна — не вагався.
Пішов добровольцем. Зі своїм найкращим другом.
З вірою, що треба стояти, щоб жили діти, щоб світило сонце. Він вистояв. До останнього подиху.
27 жовтня 2024 року Сергій загинув поблизу Костянтинівки, на Донеччині.
Його серце зупинилося, але не згасло — бо світить у серцях тих, хто пам’ятає.
За мужність і героїзм — відзнака Президента України «За оборону України».За життя — любов і вдячність усіх, хто знав його.
2 листопада у рідному Змієві його проводжали, як проводжають синів, яких не повернеш…
Сьогодні ми мовчимо.
Але пам’ятаємо.
І схиляємо голови перед Героєм Сергієм Плешковим.
Навіки тридцять…
Навіки серед нас.