Хвилина мовчання…

Сьогодні, 26 листопада, минає три роки від дня, коли перестало битися серце нашого земляка, зміївчанина, мужнього Воїна — Олега Красного.
Йому назавжди — 50…
Народився Олег у Змієві, навчався у школі №2. З дитинства ріс сильним та цілеспрямованим. Був вихованцем Зміївської ДЮСШ, професійно займався боксом і неодноразово представляв рідний край на всеукраїнських і міжнародних турнірах.
Після школи здобув професію електрика. Проходив строкову службу в ЗСУ. Демобілізувавшись, працював у патрульно-постовій службі Південної залізниці.
У 2002–2003 роках виконував миротворчу місію ООН у Косово.
У 2015 році він повернувся до служби — вже у батальйон поліції особливого призначення. За рік склав складний іспит і був прийнятий до підрозділу спецпризначення «КОРД». Після виходу на пенсію у 2018 році нарешті міг більше бути поруч із тими, кого любив безмежно: дружиною, двома дітьми, мамою та сестрами.
Та війна знову покликала. На початку повномасштабного вторгнення Олег став до лав Збройних сил України — командиром бойової машини 2-го штурмового відділення ВЧ А3488.
Він тримав свій рубіж чесно, віддано, до останнього подиху.
У листопаді 2022 року зв’язок із ним обірвався. Він вважався зниклим безвісти.
Лише на початку 2024 року родина отримала страшну звістку: тіло Олега було ідентифіковано.
Воїн загинув 26 листопада 2022 року в населеному пункті Опитне Бахмутського району.
Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Мужнього Захисника.
Вічна пам’ять Олегу Красному.
Слава полеглим Героям! Слава Україні!