Хвилина мовчання…

Сьогодні — другі роковини, відколи зупинилося серце мужнього Захисника зі Слобожанської громади — Володимира Вікторовича Власенка. Йому було 53 роки…
Володимир загинув у населеному пункті Очеретине Донецької області — там, де земля гаряча від боїв, де кожен день вимірюється ризиком і мужністю. Про нього говорять небагато, але достатньо, щоб зрозуміти: він був із тих, хто ніколи не ховався за чужими спинами. Сміливий. Тихий. Щирий. Один із тих воїнів, які тримають небо над нами не словами — вчинками.
Про таких кажуть побратими: “Він завжди був там, де найважче”. У найгарячіших точках, у найтривожніші години, поруч із своїм підрозділом, із тими, з ким ділив окопи, тривоги й надію на Перемогу. І навіть якщо ми знаємо про нього так мало — цього вже достатньо, щоб схилити голову в глибокій шані.
Володимир Власенко залишив по собі не лише біль втрати — а й приклад гідності, хоробрості та любові до України, за яку він віддав найдорожче.
Вічна пам’ять Герою.
Світла шана його родині.
Низький уклін за те, що він був серед тих, хто боронив нас усіх.