У 99 років відійшов у вічність видатний зміївчанин Григорій Федорович Саєнко.

Серце Григорія Федоровича зупинилося 26 січня…
У травні минулого року ми мали честь поспілкуватися з Григорієм Федоровичем. Тоді він ділився спогадами про свій непростий і водночас гідний життєвий шлях.
У 16 років він пішов на фронт. Воював на передовій, пройшов війну на межі життя і смерті. Уже у 18 мав звання молодшого сержанта. Демобілізувався у 1950 році й назавжди пов’язав своє життя зі Змієвом.
За порадою сестри Григорій Федорович обрав мирну професію — закінчив Харківську зуболікувальну школу з відзнакою та понад 50 років, до 2004-го, працював зубним техніком у Зміївській поліклініці. Його знали й пам’ятають тисячі мешканців нашої громади.
У Змієві він зустрів своє кохання — Галину Іванівну. Разом вони прожили 60 років у шлюбі. Останні роки Григорій Федорович провів у родинному колі — з донькою, онуками та правнуками.
Він багато пережив і багато витримав. І до останнього мріяв дожити до перемоги України над російським агресором. На жаль, цій мрії не судилося здійснитися.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Григорія Федоровича. Світла пам’ять людині, чий життєвий шлях став прикладом мужності, праці та гідності. Його історія — частина пам’яті нашої громади, яку важливо зберегти.