Хвилина мовчання.

Сьогодні — треті роковини з дня, коли зупинилося серце мешканця Слобожанської громади, Героя — Дмитро Жилка.
Дмитро народився смт Слобожанське. Працював на Зміївській ТЕС машиністом-обхідником котельного устаткування.
У 2014–2015 роках проходив службу в АТО у Луганському прикордонному загоні, мав статус учасника бойових дій.
5 березня 2022 року добровольцем став до лав ЗСУ — служив у 112 ТРО, 209 батальйоні, командиром стрілецького відділення.
14 грудня 2022 року був важко поранений під Бахмутом.
6 лютого 2023 року серце Героя зупинилося у Київській міській лікарні.
Вічна пам’ять, Дмитре. Твоя мужність назавжди в наших серцях.
6 лютого Ігор Невмивака мав би відзначати своє 47-річчя.
Ігор народився у Змієві 6 лютого 1979 року. Навчався у Зміївському ліцеї №1, згодом закінчив Харківський коледж будівництва, архітектури і дизайну. Проходив строкову службу в ЗСУ, після демобілізації 12 років працював у Зміївському райвідділі поліції.
Після повномасштабного вторгнення разом із двоюрідним братом Романом став на захист України. Пліч-о-пліч звільняли Харківщину, воювали на Бахмутському, Херсонському, Запорізькому напрямках.
6 червня 2023 року поблизу н.п. Левадне Гуляйпільського району Запорізької області загинув молодший сержант, командир розвідувального відділення 23-ї механізованої бригади.
У Ігоря залишилися дружина, двоє донечок, сестра та племінники…
Вічна слава Героям.
Слава Україні.