image

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Сьогодні минають другі роковини з дня, як перестало битися серце В’ячеслава Пивовара — відважного, мужнього воїна, якому назавжди залишилося 25 років.
В’ячеслав став на захист України у 2023 році. Служив у складі десантно-штурмової бригади, боронив державу на одному з найтяжчих і найкривавіших напрямків — бахмутському.
Він був сміливим, надійним, щирим, відкритим до людей. Дуже комунікабельний, з великим колом друзів, він умів підтримати, підставити плече, бути поруч. Побратими поважали його за мужність, відвагу і незламний характер.
У важкому бою В’ячеслав отримав поранення. Він довго боровся за життя у шпиталі, але 13 березня 2024 року його серце зупинилося.
В’ячеслав був учнем Зміївського ліцею №1, у мирному житті працював на виробництві, мав великі плани, мрії, ціле життя попереду…
Та війна жорстоко обірвала його шлях.
У скорботі залишилися батько, бабуся, сестра, рідні та близькі. Висловлюємо їм щирі співчуття, слова підтримки і співпереживання.
Сьогодні вшановуємо пам’ять нашого земляка — Сергія Холода.
Сергій народився і виріс у селі Першотравневе, закінчив місцеву школу. Ще зовсім юним він обрав шлях захисника. У 2013 році вступив до лав Збройних сил України, воював у складі 92-ї окремої механізованої бригади, пройшов через найгарячіші точки Донбасу.
У серпні 2014 року він вижив у пеклі Іловайського котла — однієї з найтрагічніших сторінок новітньої історії України. За мужність і відвагу був нагороджений медаллю «Герой Іловайського».
Після завершення контрактної служби у 2017 році Сергій повернувся до цивільного життя. Але коли на українську землю знову прийшла велика війна, він не залишився осторонь. Уже 27 лютого 2022 року взяв до рук зброю, щоб боронити рідну землю.
Його останній бій відбувся поблизу села Грейгове у боях за Миколаїв.
Він загинув героїчно, до останнього залишаючись вірним присязі, Україні, своєму народові.
Сьогодні ми згадуємо В’ячеслава. Згадуємо Сергія. Згадуємо всіх наших хлопців і дівчат, які віддали життя за свободу України.
Молодих. Сильних. Світлих. Тих, хто мав жити, любити, ростити дітей, будувати майбутнє — але став нашим небесним військом.
Спочивайте з миром, наші захисники. Ви назавжди у нашій пам’яті.
Слава Україні!