15 місяців надії та бездіяльність влади: до нас звернулася родина загиблого Героя з Таранівки — Віталія Ракова

До звернулася родина загиблого захисника України Віталія Ракова із села Таранівка Зміївської громади. Після довгих місяців очікування і болісної невідомості вони отримали найстрашнішу звістку — воїн загинув.
Віталій Раков добровільно став на захист України у червні 2022. Він служив стрільцем — помічником гранатометника у ВЧ 4020. Йому довелося воювати на найважчих напрямках — Харківщина, Донеччина. Згодом Курщина. Там боєць зник безвісти.
Родина понад 15 місяців жила між надією та страхом — чекала будь-якої звістки, молилася і вірила, що він живий. Та нещодавно результати ДНК-експертизи підтвердили найболючіше: Віталій загинув. Йому назавжди 40.
У мирному житті він працював у сфері безпеки — був охоронцем. А на війні крім виконання бойових завдань, відсічі, стримування ворога та штурмів, також рятував побратимів. Віталій пройшов медичні курси і, за словами рідних, неодноразово надавав допомогу пораненим, зберігаючи їх життя.
«Він був дуже доброю, щирою людиною. Сильний, людяний… завжди приходив на допомогу. Усміхнений, позитивний, такий молодий. Війна забирає найкращих, на жаль…», — говорить Світлана Карімова, родичка загиблого.
У Віталія залишилися дружина і двоє дітей, які тепер будуть рости без тата.
Та сьогодні родина змушена переживати ще одне випробування. За словами близьких, коли вони звернулися по допомогу до Таранівського старостату, щоб організувати гідне прощання із захисником, підтримки фактично не отримали.
«Говорили зокрема із Юрієм Юрченко. Нам сказали, що можуть надати тільки найдешевшу труну. Компенсації за гідну домовину не отримаємо. Просили допомогти хоча б із транспортом, адже хочемо попрощатися з Віталієм у Таранівці разом із односельцями, а поховати його — у Харкові, на 18-му кладовищі. Але нам відповіли: шукайте транспорт до Харкова самі, коштів на компенсацію теж не дадуть. Питали чому в нашій громаді не започаткований такий важливий памʼятний ритуал, як живий коридор, коли зустрічають Воїна на щиті. Відповіді та конкретики немає… Як так? Чому таке ставлення і відношення?», — розповідає Світлана.
️ Родина каже, що за всі 15 місяців очікування вони не отримали жодної матеріальної допомоги чи підтримки ні від місцевого старостату, ні від представників Зміївської міської ради.
Тепер, коли тіло захисника повернуть додому, близькі опинилися сам на сам із горем і організацією гідного поховання.
Прощання з героєм Віталієм Раковим заплановане вже на п’ятницю — 3 квітня. Родина звернулася до нас з проханням висвітлити ситуацію.
Такі історії не можна замовчувати. Проблема організації гідних поховань захисників, забезпечення належного транспорту, якісних трун та відповідної роботи ритуальних служб у громаді виникає вже не вперше. І, на жаль, попри те, що триває вже пʼятий рік повномасштабної війни, вона досі не має системного вирішення.
Ми вкотре піднімаємо цю тему на реальному прикладі родини, яка втратила найдорожчу людину. Захисники, які добровільно стали на оборону країни, і їхні близькі заслуговують на повагу, підтримку та гідне прощання. Подібні ситуації є неприйнятними, тому Зміївська громада має право вимагати негайної реакції влади, належних рішень і вибачень перед родиною.
Вічна та світла пам’ять нашому Воїну.