️ На Зміївщині пішов з життя видатний лікар: памʼяті Миколи Івановича Бондаря

28 березня на 89-му році життя відійшов у вічність відомий медик, ветеран праці Микола Іванович Бондарь. Людина, яка присвятила своє життя медицині, служінню людям і розвитку охорони здоров’я на Зміївщині.
Микола Іванович народився на Харківщині, у селищі Бурлук. Згодом доля привела його до Зміївського краю, який став для нього справжнім домом і місцем багаторічної праці. Саме тут він пройшов великий професійний шлях до досвідченого фахівця, якого знали й поважали сотні людей.
У різні роки Микола Іванович працював завідувачем Зміївського медичного пункту, помічником санітарного лікаря санепідемвідділення Зміївської районної лікарні, фельдшером-акушером здравпункту машинобудівного заводу, фельдшером методичного кабінету районної лікарні. Також він обіймав посаду помічника санлікаря з комунальної гігієни, працював інструктором організаційного відділу райкому, був головою народного контролю. Свого часу Микола Бондар трудився і в санаторії «Занки», а також у Зміївській санітарно-епідеміологічній службі.
Його добре знали як лікаря від Бога — професійного, уважного й відданого своїй справі. Для багатьох мешканців громади він був не просто медиком, а людиною, якій довіряли найцінніше — здоров’я і життя.
Активну громадську позицію Микола Іванович поєднував із суспільною діяльністю. Починаючи з 1975 року, він неодноразово обирався депутатом Зміївської районної ради.
Він став першим медиком у своїй родині, започаткувавши справжню лікарську династію. Двоє його синів також присвятили себе медицині — один із них є військовим медиком. Чотири онучки Миколи Івановича також обрали медичний шлях у різних галузях. У родині підростають і двоє правнуків.
Все своє життя Микола Іванович прожив поруч із дружиною — Тамарою Єгорівною, яка працювала вчителькою у Зміївському ліцеї №1. Разом вони пройшли довгий життєвий шлях, однак у 2013 році Тамара Єгорівна відійшла у вічність.
Навіть перебуваючи на пенсії, Микола Іванович залишався активним членом громади, був ветераном праці та членом організації ветеранів України.
Поховали Миколу Івановича у селищі Зідьки — там, де він прожив багато років свого життя.
Світла пам’ять людині, яка все своє життя присвятила людям. Щирі співчуття рідним і близьким.