Хвилина мовчання…

Тиша, в якій болить кожне слово.
Два роки тому, 9 квітня 2024 року, зупинилося серце нашого земляка — Артема Рудинського.
Йому назавжди залишиться 24…
Артем народився 16 квітня 1999 року в смт Зідьки.
Навчався у Зідьківській школі, згодом — у Харкові, де здобув професію автослюсаря.
Служив строкову, працював на Зміївському АТ ЗТ «Маяк».
У 2023 році він став на захист України.
Не сховався. Не відступив. Став туди, де було найважче.
8 березня 2024 року на Донеччині, виконуючи бойове завдання, Артем отримав важке поранення.
Цілий місяць лікарі боролися за його життя…
Але 9 квітня його серце зупинилося.
Серце воїна.
Серце сина.
Серце, яке ще мало б жити, любити, мріяти…
Цей біль не стихає.
Бо немає відповіді, як прийняти втрату тих, хто мав жити.
Вічна пам’ять, Артеме.
Вічна слава.
Ти залишаєшся з нами — у пам’яті, у серцях, у кожному дні, який ми маємо прожити гідно.
Слава Україні!