Хвилина мовчання...

Цей день став болючою датою для багатьох родин Зміївської та Слобожанської громад.
Владислав Слюсар.Йому було лише 21.
8 травня 2025 року, поблизу села Малинівка Покровського району, снайперська куля ворога обірвала життя юного воїна.
Владислав — із села Геніївка. Після школи закінчив Регіональний центр професійного навчання будівельних технологій. У 18 років був призваний на строкову службу, а вже у лютому 2024 року підписав контракт і став бійцем брига́ди оперативного призначення «Червона Калина» Національної гвардії України.
Мінометник 2-го мінометного взводу військової частини А3028. Воював на одному з найгарячіших напрямків — чесний, сміливий, відповідальний, світлий.
Перед загибеллю Влад писав мамі, що скоро приїде у відпустку… Не встиг.
Анатолій Павленко, наш Герой, наш Земляк, мешканець села Велетень. Загинув Герой на Запорізькому напрямку 8 травня 2024 року.
Доброволець. Воював у самих гарячих точках з перших днів війни.
Більше двох років на Нулі: Донецький, Харківський, Запорізький напрямки.
Мужній воїн -захисник віддав своє життя за те, що любив найбільше – свій край, свою родину, свою Батьківщину.
Андрій Педенко. 8 травня 2023 року у пекельному Бахмуті Андрій загинув під час виконання бойового завдання.
Поранення були несумісні з життям… Йому було лише 54.
Зміївчанин, хлопець, що колись ходив до Зміївської школи №1, потім — строкова служба, внутрішні війська, робота у Харківському СІЗО, далі — звичайне життя, як у сотень інших.
Але в жовтні 2022 року він узнову вдягнув форму — замінив цивільний одяг на піксель, став до лав територіальної оборони.
Вірний присязі, сержант механізованого відділення, який не сховався, не відвернувся.
Захиснику України — Ігор Присталенко. Йому було 49 років. Героїчно загинув старший сержант 8 травня 2022 року поблизу міста Ізюм Харківської області.
Ігор став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення російської армії в лютому 2022 року. Старший сержант ЗСУ Ігор Присталенко мужньо та самовіддано боровся з ворогом у складі 93 окремої механізованої бригада. Майже два місяці тримав оборону на передовій.
Капітан Євген Стаднік. Йому було 29...
Він загинув 8 травня 2022 року в Маріуполі, геороїчно тримаючи оборону Азовсталі.
До рідної Шелудківки Слобожанської громади повернувся на щиті лише через два з половиною роки.
Євген — випускник місцевої школи, агроном за освітою, офіцер, інженер-механік, воїн Нацгвардії. Пройшов АТО, боронив Слов’янськ. Він залишився на Азовсталі до кінця — не відступив. Героїчно тримався до останнього подиху.
Вічна пам’ять Захисникам України. Щирі співчуття рідним і близьким — розділяємо ваш біль та зберігаємо пам’ять про кожного Героя.