Хвилина мовчання

Цього дня ми згадуємо Героїв, які віддали своє життя за Україну — Сергія Сисоєва, Віталія Березюка, Володимира Набоку, Володимира Кононенко.
Сергій Сисоєв, позивний Партизан, загинув на Херсонському напрямку 15 червня 2022 року. Йому було лише 25.
Професійний військовий, водолаз-розвідник, інструктор, спортсмен, учасник Революції Гідності, боєць ССО, який захищав Маріуполь, Попасну, Миколаїв…
Його бойовий шлях був сповнений рішучості та сили. За героїзм посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У Сергія залишилися мама, брат, бабуся, дружина і маленька донечка…
Віталій Березюк загинув — 15 червня 2023 року, біля Роздолівки на Донеччині.
Командир розвідувального взводу, лейтенант. Йому було 29. Працював, навчався, мав донечку й звичайні людські плани — а потім добровільно став на захист України.
Після тривалих місяців у статусі зниклого безвісти, його ідентифікували у вересні.
У Віталія залишилися батьки, брат, донька, близькі та рідні, які щодня несуть у серці біль і гордість.
Штаб-сержант Володимир Набока
Сьогодні, 15 червня, йому мало б виповннитися 62 роки. Народився у місті Змієві. Навчався у Зміївській ЗОШ №1, а після переїзду родини до Слобожанського — у Слобожанській ЗОШ №2. Після школи здобув професію у ПТУ №31.
У 80-х роках проходив строкову та надстрокову службу в Угорщині та на Далекому Сході. Працював на Зміївській ТЕС.
З першого дня повномасштабного вторгнення росії був призваний на військову службу. Служив водієм автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини А7287. Загинув 6 травня 2023 року…
Сьогодні, 15 червня, мало б виповннитися 45 років Володимиру Кононенко
Володимир народився у селі Борова на Харківщині. Закінчив Слобожанську школу №2, потім Зміївський професійний енергетичний ліцей, де здобув фах зварювальника. Усе життя працював із технікою, любив автомобілі й завжди був працьовитим, спокійним, добрим чоловіком.
Із січня 2023 року служив у лавах Збройних Сил України, водієм автомобільного відділення підвозу боєприпасів 2-ї артилерійської батареї 1-го десантно-штурмового батальйону.
Мав відзнаки від командування, статус учасника бойових дій.
6 листопада 2024 року серце Володимира зупинилося.
У Героя залишилися дружина, донька, мати та брат.
Схиляємо голови перед мужністю ісіх полеглих.
Перед родинами, які щодня відчувають втрату, яку неможливо виміряти словами.