Хвилина мовчання

Сьогодні, 24 липня, минають треті роковини з дня загибелі Захисника України, нашого Героя ВАДИМА БЄЛЯЄВА.
Війна з ворогом не залишила Вадима байдужим і змусила патріота України боронити свою рідну землю від російського окупанта.
Йому було 50...
Вадим Бєляєв народився 31 жовтня 1973 року в м. Зміїв . Закінчив Зміївську загальноосвітню школу №1. Після закінчення школи вступив до Харківського військового училища ТИЛА, звідки потрапив за розподілом до Києва. В 2015 році повернувся до рідного міста Зміїв. З 2016 року працював директором в Зміївському відділенні №1 компанії Delivery.
Після повномасштабнного вторгнення РФ Вадим Бєляєв повернувся до лав ЗСУ 21 квітня 2022 року. Під час оборони «Красної гори» Бахмутського району, Донецької області від російської навали отримав контузію, але як тільки зміг, знову повернувся. Та в грудні поблизу Херсона знов важка контузія та тривале лікування. 8 березня 2023 року його списали.
Не стало старшого лейтенанта Бєляєва Вадима Юрійовича, заступника командира батальйону з тиловійськової частини А 1962 24 липня 2023 року у шпиталі м.Зміїв.
У Вадима залишилася мати, брат, донька та маленька онука, яку віт так і не встиг ні разу обійняти.
Сьогодні, 24 липня, мало б виповнитися 23 роки Воїну Богдану Соловей. Але йому назавжди 21…
Молодий, щирий, працьовитий хлопець із села Роздольне після закінчення Таранівської школи обрав професію електрозварника. Здобував освіту, перемагав у конкурсах майстерності, планував майбутнє. Але коли ворог повномасштабною війною вторгся в Україну – Богдан без вагань став на її захист.
Спершу – строкова служба, потім – контракт. Вірність присязі, побратимам, Батьківщині.
За відвагу та професіоналізм має чисельні подяки й грамоти від командування. На жаль, Богдан заплатив найвищу ціну за нашу свободу.
Солдат Богдан Соловей, заступник командира бойової машини, навідник-оператор механізованого відділення, механізованого взводу, механізованої роти, механізованого батальйону ВЧ А4722 загинув 16 листопада 2024 року в районі м.Куп'янськ Харківської області під час виконання бойового завдання.
Богдан не встиг створити родину, не встиг здійснити всі свої мрії. Та він назавжди залишиться у наших серцях – як символ молодої відваги, любові до України й жертовності, яка не має меж.
Вічна шана і слава Героям України