ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Сьогодні Герою Слобожанської громади Віталію Ступці мало б виповнитися 40 років…
Він умів дивовижно багато. Музикант і спортсмен. Волонтер і висококласний фахівець. Людина великої внутрішньої сили, щира, комунікабельна, відкрита до людей. Він любив життя, мав багато друзів, умів об’єднувати навколо себе інших. І понад усе — любив Україну.
Віталій народився у Слобожанському, закінчив місцеву школу, а згодом — Українську інженерно-педагогічну академію в Харкові. Працював на Зміївській ТЕС та підприємстві Харкова. Захоплювався футболом, грав у музичних гуртах. Музика була важливою частиною його життя.
З початком повномасштабного вторгнення Віталій не залишився осторонь — став волонтером, допомагав фронту. А у 2024 році добровольцем пішов до лав Збройних сил України.
Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Солдат, оператор 4-го відділення протитанкових ракетних комплексів взводу вогневої підтримки військової частини А0281. Побратими знали його за позивним «Шніцель».
Віталій був надзвичайно мотивованим воїном. Там, де було найважче, він залишався стійким, мужнім, підтримував побратимів і до останнього виконував свій військовий обов’язок.
1 березня 2025 року Віталій Ступка зник безвісти під час виконання бойового завдання у Суджанському районі Курської області. Згодом найстрашніша звістка підтвердилася — того дня Віталій загинув.
Сьогодні йому мало б бути лише 40…
Але коли Україна потребувала захисту, він зробив свій вибір — став до її оборони.
Схиляємо голови у пам’ять про Віталія Ступку — талановиту людину, вірного друга, мужнього воїна і Героя, який віддав за Україну найдорожче — своє життя.