ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Сьогодні минає рік від дня героїчної загибелі нашого земляка — Романа Калюжного.
Йому було лише 24…
Вік, коли попереду — ціле життя. Коли можна кохати, мріяти, будувати дім, працювати, створювати родину, виховувати дітей. У Романа все це ще мало бути. Але замість довгого мирного життя він віддав найдорожче ...
Роман народився у Бірках, закінчив місцеву школу, здобув професію газоелектрозварювальника. Його пам’ятають щирим, добрим, уважним до інших, позитивним хлопцем. Людиною, поруч із якою було легко і тепло.
У лютому 2025 року Роман підписав контракт і став до лав українського війська.
Він став бійцем 3-го штурмового спеціалізованого відділу батальйону «Шквал». Мужньо виконував бойові завдання, боронив Україну на Харківщині, під Ізюмом.
Від дня, коли Роман одягнув військову форму, минуло лише пів року…
11 серпня 2025 року, під час виконання бойового завдання, Роман Калюжний героїчно загинув.
Йому назавжди залишилося 24.
Він не встиг прожити життя, яке мало бути попереду. Не встиг здійснити ще стільки мрій, не встиг створити власну родину, побачити, яким буде його завтра.
Сьогодні, через рік після його загибелі, ми схиляємо голови перед пам’яттю зовсім молодого хлопця, який віддав своє майбутнє за наше.
Світла і вічна пам’ять Роману Калюжному.
Честь Герою.