Хвилина мовчання

Сьогодні, 23 серпня, ми вшановуємо пам’ять наших земляків — тих, хто назавжди залишиться у серцях рідних і громади.
Минають четверті роковини...
Олександр Лабунський, солдат, стрілець стрілецького відділення військової частини А7400.
Народився й жив у селі Соколово Зміївської громади. У 90-ті роки проходив строкову службу в ЗСУ, пізніше працював оператором АЗС у Мерефі. З перших днів повномасштабної війни став до лав оборонців. 158 днів тримав фронт, аж поки біля села Великі Проходи не отримав тяжкі осколкові поранення. 23 серпня 2022 року його серце зупинилося у медичному центрі. Йому було 49 років.
Минають другі роковини
Сергій Гіпік, стрілець-снайпер 2-го механізованого відділення.
Народився у селі Безпалівка, навчався у Таранівській школі. Все життя працював будівельником. У листопаді 2023 року був мобілізований до ЗСУ. Служив стрільцем-снайпером у механізованому батальйоні. Загинув від тяжких поранень у шпиталі після бою за Покровське. Йому було 49 років. У Сергія залишилися дружина, діти, сестра, брат і племінники.
Сьогодні, 23 серпня, мало б виповнитися 50... Сергій Комаров
Народився у селищі Донець Слобожанської громади. 15 років працював на машинобудівному заводі, згодом — у компанії «Омега». Людина слова й діла, тихої гідності. У 2024 році став до лав ЗСУ, служив молодшим сержантом, стрільцем-помічником гранатометника. Загинув 4 вересня 2024 року біля села Мала Локня на Курщині. Посмертно нагороджений орденом «За мужність».
Сьогодні йому мало б виповнитися 35 роки. Євген Литвинов
Жив у селі Геніївка. Працював у фермерських господарствах Слобожанської громади. Щирий, добрий, позитивний — таким його пам’ятають усі. У жовтні 2024 року став до лав Збройних Сил. Служив стрільцем. Загинув 4 січня 2025 року на Донеччині, біля села Удачне. Сьогодні йому мало б виповнитися 34 роки.
Сьогодні, 23 серпня, мало б виповнитися 44...
Вадим Сілутін — Герой Слобожанської громади, Захисник України, який до останнього мужньо виконував свій військовий обов’язок.
Для рідних він назавжди залишиться близькою і дорогою людиною. Для побратимів — надійним товаришем, з яким пліч-о-пліч проходили найважчі дні. Для громади — одним із тих, хто став на захист своєї землі та своїх людей.
30 січня 2026 року серце Вадима зупинилося.
Вічна та світла пам’ять Захисникакм. Щирі співчуття рідним й близьким. Герої не вмирають.