Хвилина мовчання… Сергій Давидов. Навічно 35

Сьогодні, 3 вересня, минають другі роковини з дня загибелі нашого земляка Сергія Давидова. Йому назавжди 35…
Сергій народився у Чемужівці. Тут минули його дитинство та юність, тут були рідний дім, батьки, друзі — усе те, що було близьким і дорогим серцю. Навчався, працював автослюсарем, згодом — на АЗС. Жив звичайним життям, у якому найбільше цінував любов до батьків, вірність друзям і людську честь.
18 червня 2024 року Сергій став до лав Збройних сил України. Служив старшим водієм мінометного взводу. Вірний військовій присязі, він став на захист рідної землі.
3 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Залізного на Бахмутщині Сергій загинув.
Він так і не встиг повернутися додому до матері на її ювілей… До цього дня залишався лише тиждень.
Минуло два роки. Та для рідних час не вимірюється календарем, коли у ньому назавжди залишається порожнє місце дорогої людини.
Сьогодні схиляємо голови у пам’ять про нашого земляка, який віддав своє життя, захищаючи свободу і незалежність України.
Світла і вічна пам’ять Сергію Давидову.