Пішла з життя жінка, яка допомагала приходити у цей світ новим життям…

Не стало Людмили Іванівни Попової — людини, чиї руки пам’ятають перший подих, перший плач і перші миті життя сотень маленьких людей.
Усе своє життя Людмила Іванівна присвятила одній із найблагородніших професій — працювала акушеркою пологового відділення Слобожанської лікарні.
Скільки дітей з’явилося на світ за її допомогою? Скільки материнських сліз щастя вона бачила? Скільки разів саме її руки першими зустрічали нове життя?
Цього не виміряти жодними цифрами.
Для багатьох поколінь мешканців Слобожанського Людмила Іванівна була не просто медичним працівником. Вона була людиною, якій довіряли найдорожче. Людиною з великим серцем, добрими руками й безмежною любов’ю до своєї справи.
Є люди, після яких залишаються будинки, книги чи великі справи. А після неї залишилися цілі покоління людей, яким вона допомогла народитися.
І, мабуть, немає більшого сліду на цій землі, ніж той, що залишає людина, яка все життя допомагала народжуватися іншим.
Вічна пам’ять і низький уклін за все.