Хвилина мовчання

Сьогодні, 10 листопада, минає друга річниця від дня загибелі нашого земляка, старшого солдата Олександра Григоренка, мужнього Захисника України, люблячого батька, чоловіка та вірного сина своєї Батьківщини.
Олександр народився 26 травня 1987 року в селі Гостроверхівка Зміївської громади. Тут минули його дитинство та юність. Після закінчення школи працював у місцевій тракторній бригаді. Любив природу, риболовлю, полювання, цінував прості радощі життя.
У 2013 році створив сім’ю. Разом із дружиною виховував двох дітей — сина та доньку, які були його найбільшою гордістю та сенсом життя.
У травні 2024 року Олександр став на захист України в лавах Державної прикордонної служби. Служив кулеметником у складі 4-го прикордонного загону.
10 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Тополі Куп’янського району Харківщини життя мужнього воїна обірвалося.
Йому назавжди 37 років…
За особисту мужність і самовідданість, проявлені під час захисту України, Олександра Григоренка посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо.