Хвилина мовчання...

Сьогодні Олександру Хардікову мало б виповнитися 38 років.
Світлий, компанійський, щирий. Народжений у Слобожанському, навчався в ліцеї №1, згодом — у Нижньо-Бишкинській школі. Закінчив Харківський індустріальний педагогічний технікум. Працював на Зміївській ТЕС, заводі «Енергостіл».
У червні 2024 року його мобілізували. Олександр служив стрільцем-помічником гранатометника 3-го аеромобільного взводу. Він був гідним, мужнім солдатом. Але його війна обірвалась…
22 грудня 2024 року поблизу села Погребки, на Курщині, він загинув під час штурму.
Похований у рідній землі — на кладовищі в Нижньому Бишкині, Слобожанської громади.
Схиляємо голови в мовчанні. Пам’ятаємо. Вічна слава Герою — Олександру Хардікову.
Слава Україні!