Хвилина мовчання…

Хвилина, сповнена нестерпного болю та безмежної вдячності.
Рік тому, 9 квітня 2024 року, перестало битися серце нашого земляка — Артема Рудинського.
Герою, якому назавжди залишиться 24...
Артем народився 16 квітня 1999 року в смт Зідьки. Навчався у Зідьківській школі, згодом — у Харкові, де здобув професію автослюсаря.
Служив строкову, працював на Зміївському АТ ЗТ «Маяк».
У 2023 році став на захист України.
8 березня 2024 року на Донеччині, під час бойового завдання, отримав важке поранення. Цілий місяць лікарі боролися за його життя…
Але 9 квітня його серце зупинилося. Серце воїна. Серце сина. Серце, що ще мало б жити.
Цей біль не минає.
Бо як змиритися з тим, що така молода, сильна, добра людина — уже тільки в пам’яті?..
Вічна пам’ять, Артеме. Вічна слава.
Твоя відвага — не забута.
Твоя жертва — не марна.
Ти — назавжди в наших серцях.
Герої не вмирають!
Слава Україні!