❤️‍🩹Найстаршому жителю Зміївської громади — 101 рік: історія Павла Сенчука — танкіста, вчителя та люблячого сімʼянина

11 листопада Павлу Сенчуку, жителю села Таранівка, виповнюється 101 рік. Сьогодні нам вдалося телефоном привітати іменинника, поспілкуватися із ним та його донькою Ольгою.

Зараз Павло Семенович живе один, має песика. Почуває себе нормально, єдине, гірше став чути й ноги погано ходять, розповідає донька — пані Ольга, щодня вона приїздить до тата. Чоловік у курсі всіх подій, цікавиться новинами. Зберігає у собі позитивний настрій. Найбільше мріє та бажає кожному — швидшого закінчення війни.

🗺Павло Степанович народився 11 листопада 1923 року. Родина переїхала на Харківщину з Полтавської області. Його батько займався постачанням зерна до пташиної ферми на Зміївщині.

Коли розпочалася Друга Світова війна, старший брат та батько пішли на фронт, а юного Павла німці вивезли до концтабору в Німеччину. Звідти він зміг організувати втечу. Майже одразу Павло приєднується до армії — як танкіст. Він пліч-о-пліч з чеськими побратимами брав участь у визволенні Праги.

Згодом, після війни, ще кілька років Павло присвятив військовій справі. Додому повернувся 1948 року. Тут, на Зміївщині він зустрів свою кохану. У 1951 пара побралася. Павло та його дружина працювали вчителями.

🧮👨‍🏫Роботі з дітьми, а саме викладанню математики, Павло Степанович присвятив 28 років свого життя. Працював у Козачанській, Гомільшанській та Пасічаснській 8-річних школах.

💔Понад усе Павло Сенчук любив свою дружину. Вони були зразковою парою, чудовими батьками. Та незадовго до 50-ї річниці весілля стався нещасний випадок, кохана пана Павла потрапила під потяг. Чоловік важко переживав втрату.

🫶Впоратися з усім допомагала велика родина, у Павла Степановича дві доньки, двоє онуків та четверо правнуків. Частина близьких давно мешкає закордоном. А решту сімʼї розʼєднала повномасштабна війна.

😞Пані Ольга єдина, хто нині дбає про тата, а крім нього, ще й піклується за важко хворою сестрою.

«Батько у нас дуже добра людина. Він ніколи й нікого не образив, нічого поганого не сказав. Тому, я думаю, через це йому Бог дав стільки років», — ділиться Ольга.

🙏Жінка розповідає, що потребує фізичної допомоги — побілити хату батькові, поклеїти шпалери тощо. Ольга хоче, аби тато жив у кращих умовах, адже він точно на це заслуговує.

📞Для тих, хто хоче допомогти, лишаємо телефон Ольги Павлівни — +380 (66) 255 20 97

🥰Ми ще раз щиро вітаємо Павла Степановича! Бажаємо міцного здоров’я та здійснення заповітного бажання — швидшого миру й перемоги України.

Медіа-Зміїв