Хвилина мовчання

Сьогодні ,4 серпня, минає рік, як війна забрала нашого земляка, Захисника Сергія Суровікіна.
Він народився у Харкові, але серцем завжди був із Першотравневим.
Тут його знали як щирого, надійного, доброго друга і сусіда.
Сергій був людиною, яка вміла підтримати, вислухати, допомогти.
Справжній побратим, який ніколи не залишав своїх.
Він любив життя і свою сім’ю понад усе.
Разом із коханою Мариною виховував доньку та сина, пишався кожною миттю з ними.
Працював програмістом, створював ідеї та проєкти, був світлою, розумною та талановитою людиною.
Але коли настав час — Сергій без вагань став на захист України.
З серпня 2023-го він боронив рідну землю у лавах прикордонників.
Він був сміливим, рішучим, вірним своїй присязі і своїй країні.
Саме таким — сильним, мужнім, справжнім — він залишиться в нашій пам’яті.
Сергій загинув під час бойового завдання поблизу Красного Першого на Куп’янському напрямку.
Йому назавжди 42…
Схилімо голови у хвилині мовчання.
Вічна шана, вічна пам’ять, вічна любов.
Хай говорить серце…