Хвилина мовчання. Зупинимося. Згадаємо.

Три роки тому, у цей день, свій останній — героїчний бій на Донеччині прийняв наш земляк Артем Митрофанов.
Артему було лише 32 роки. Він — мешканець села Борова Зміївської громади.
У березні 2022 року Артем став на захист Батьківщини. Служив молодшим сержантом у першому стрілецькому відділенні другого стрілецького взводу третьої стрілецької роти.
У своєму останньому бою поблизу Міньківки, він проявив мужність і стійкість, до останнього залишаючись вірним присязі.
У загиблого Героя залишилися донечка, мати та брат.
Станіслав Гніп...Пішов із життя 11 лютого 2024 року, у віці 36 років, через захворювання, отримане під час виконання військового обов’язку та захисту України.
Станіслав був учасником АТО, проходив службу у складі 92-га окрема механізована бригада.
З 2021 року служив за контрактом у 22-му окремому мотопіхотному батальйоні, сформованому з мешканців Харківської області як підрозділ територіальної оборони у складі Збройних сил України.
Він був мужнім і відважним воїном.
У Станіслава залишилися дружина та троє дітей.
Сьогодні мало б виповнитися 47 років нашому земляку Борису Кравченко, мешканцю села Лиман.
Коли Борис загинув — йому було лише 44 роки.
Він закінчив Лиманську школу, працював на різних об’єктах Харківської області, був учасником АТО. Після служби працював у фермерському господарстві "Строгого".
З перших днів повномасштабної війни Борис знову став на захист України. Старший солдат Кравченко героїчно загинув 16 жовтня 2023 року.
Вічна і світла пам’ять Артему, Станіславу, Борису... Усім полеглим... Сили, витримки та підтримки рідним і близьким.
Схилимо голови. Помовчимо.