Хвилина мовчання…

Сьогодні ми зупиняємо час, щоб згадати тих, кого забрала війна. Тих, хто мав жити, будувати, ростити дітей — але став на захист України.
20 лютого могло б виповнитися 35 років нашому земляку — Дмитру Шапка. Старший солдат, стрілець першого стрілецького відділення військової частини А7403.
Із перших днів повномасштабного вторгнення Дмитро став до лав Збройних сил України. Мужньо пройшов найгарячіші напрямки, найзапекліші бої. З честю й гідністю виконував бойові завдання, був нагороджений медаллю «За оборону міста-героя Харкова».
Його серце зупинилося 30 березня 2023 року. Дмитрові було лише 32… У нього залишилися велика родина та маленький син. Низький уклін. Вічна пам’ять.
Також сьогодні могло б виповнитися 42 роки Олександру Клименко зі Слобожанського.
Олександр народився й виріс у Слобожанському, навчався у ліцеї №1, закінчив енергетичний професійний ліцей, працював на експериментальному механічному заводі. Був чесним, працьовитим, відданим своїй справі.
23 жовтня 2024 року він став на захист України. Служив в аеромобільній бригаді стрільцем — помічником гранатометника.
Його життя обірвалося 1 січня 2025 року під Лозовою Ізюмського району.
Схиляємо голови перед подвигом. Співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять усім полеглим Героям.
Ми пам’ятаємо. Ми вдячні. Ми не пробачимо.