Хвилина мовчання

Минає четверта річниця з дня героїчної загибелі нашого земляка Валерія Заярного. Йому назавжди 54...
Солдат. Вірний син України. Людина, яка, коли країна покликала, стала на захист її свободи, честі та незалежності.
Валерій проживав на території Таранівсько-Великогомільшанського округу. Від початку повномасштабного вторгнення пройшов найгарячіші напрямки. Його поважали побратими. Ним пишається Зміївщина.
18 серпня 2022 року в бою поблизу села Павлівка Волноваського району Валерій Заярний загинув, до останнього виконуючи свій військовий обов’язок.
18 серпня, мало б виповнитися 44 роки Дмитру Жилці.
Він народився у Слобожанському, працював на Зміївській ТЕС. Його пам’ятають сумлінним працівником, добрим товаришем і людиною, на яку можна було покластися. Дмитро знав, що таке війна, ще задовго до повномасштабного вторгнення. У 2014–2015 роках служив у Луганському прикордонному загоні та брав участь в АТО.
А 5 березня 2022 року добровольцем знову став до лав захисників України. Служив командиром стрілецького відділення 209-го батальйону 112-ї бригади ТрО. 14 грудня 2022 року під Бахмутом Дмитро отримав важке поранення. Лікарі боролися за його життя, але 6 лютого 2023 року у київській лікарні серце Героя зупинилося.
Йому було лише 40 років.
Два різні життя. Дві долі. Два наші земляки, які залишили свої домівки, роботу, рідних і стали між ворогом та Україною.
Сьогодні зупинимося хоча б на хвилину.
Не просто в тиші — у пам’яті й вдячності.
Світла і вічна пам’ять нашим Героям.